Світлодіодні лампи замінять Bluetooth і WiFi

З поширенням таких розумних пристроїв, як годинник, телефон чи фітнес-трекери, триває підвищення популярності розумної техніки в цілому. Для бездротового зв'язку в таких пристроях використовується Bluetooth або WiFi, але незабаром вчені планують замінити цю функцію безпроводового з'єднання на звичайне світло. Не так давно з'явилася нова технологія, яка дозволяє створити бездротову комунікацію. Вона заснована на використанні видимого світла, і ця технологія вже працює, правда поки що вона здатна передавати інформацію тільки на невелику відстань.

Ця технологія називається visible light communication (VLC). Планується, що скоро вона буде використовуватися скрізь. Поки що, на жаль існують серйозні обмеження для її використання, пов'язані з банальною неможливістю передавати світловий сигнал, якщо у нього на шляху зустрічається перешкода.

Не так давно представники Дартмутського університету відкрили новий проект, який покликаний показати, як саме можна використовувати світло для передачі інформації. Розробляються нові способи передачі інформації, навіть якщо освітлення недостатнє або світло вимкнене. Планується, що цей новий проект під назвою DarkLight скоро принесе перші плоди і стане новим, більш зручним способом передачі даних, схожим за дією з інфрачервоними передавачами.

Переваги такої передачі даних очевидні: для використання світла не потрібно додаткового випромінювача, вбудованого в пристрій. Для нього буде використовуватися світло світлодіодів, які зустрічаються всюди. Ще одна явна перевага - це те, що передача даних продовжує працювати навіть тоді, коли світло приглушене. Для передачі даних в такому випадку будуть використовуватися недорогі світлодіоди та фотодіоди.

Вчені вже створили перший прототип діючої моделі передавача, який цілком ефективно відправляє короткі світлові імпульси, дозволяє передавати інформацію на невеликі відстані. Його творці з Дартмутського університету створили повноцінний передавач, включаючи схеми кодування, мережеві комунікації і мікросхеми. Уже зараз цей пристрій здатний передавати інформацію на відстань 1,8 м зі швидкістю 1,6 Кбіт в секунду.

В даний момент планується, що технологію можна буде використовувати навіть в ясний сонячний день, якщо світло в приміщенні вимкнений або якщо користувач знаходиться на вулиці. Ще одна явна перевага такої технології - це той факт, що сенсори світла і світлодіоди вбудовані в кожен смартфон, отже  цілком можливо, що в недалекому майбутньому ми зможемо для передачі даних використовувати просто підсвічування на своєму телефоні.

Крім того, з таким способом передачі даних істотно підвищиться безпека комунікації, оскільки видиме світло буде точно спрямоване тільки на сусідні об'єкти, відповідно перехоплювати інформацію стане набагато складніше, тим більше що світло швидко розсіюється зі збільшенням відстані. Сподіваємося, що в найближчому майбутньому, включивши у себе в будинку / квартирі 
світлодіодні лампи, стане можливим від них приймати Інтернет, відеосигнал і т.д.

Використання звичайного світла для передачі даних стало можливим тільки після того, як фахівці з університету Сіднея змогли перетворити світло на звук. Цей експеримент, який, на перший погляд, здається неможливим, поклав початок нового підходу до передачу даних. Хоча здається, що неможливо перекодувати світло в звук, практика показала, що вчені здатні на неможливе. Сама по собі можливість перекодувати потік світла в звукові хвилі дозволить створити абсолютно нові носії інформації, в корені змінити всю індустрію техніки.

Якщо розробки в цій сфері триватимуть, це дозволить істотно прискорити передачу даних, адже потік світла рухається з величезною швидкістю. Можливо, в результаті ми отримаємо комп'ютери, які будуть працювати з колосальною швидкістю, передавати обробляти дані у величезних кількостях. На жаль, це буде, ймовірніше за все, не скоро, оскільки не зважаючи на всю привабливість такого підходу, це вимагає великої кількості зусиль і часу.

Проблема полягає в тому, що шифрування та  дешифрування даних, переданих за допомогою світла, викликає серйозні труднощі. Учені з Австралії вже розробили спеціальний чіп, який повинен розпізнавати світловий сигнал. За допомогою цього чіпа розпізнається світловий сигнал, який надходить на пристрій. Після дешифрування він на виході з пристрою знову набуває високої швидкісті завдяки фотонам, які передають інформацію. При цьому інформацію, яка залишиться на чіпі, можна використовувати і обробляти як звичайний біт. Однак це тільки перший крок на шляху до впровадження світових технологій в повсякденне життя. Можуть пройти десятки років, перш ніж ми побачимо перший повноцінний передавач, що працює на світлі.